Сучасний хліб – це рак

Українці не мислять себе без хліба і навіть чимало таких, котрі кавуна з хлібом їдять. Але час усвідомити масштаб лиха, що спричинюють сучасні хлібопекарські вироби у світі і в Україні.

Наші пращури вирощували особливий вид пшениці полбу. Вона мала 14 хромосом. Дика тверда пшениця має 28 хромосом. На сьогодні культивують м’яку пшениця, яка має 42 хромосоми. Ця остання культура виведена не селекцією, а шляхом генної інженерії, тобто штучно.

Для помелу борошна наші пращури використовували цільне зерно, яке містило у собі зародки та оболонки насінин. Його попередньо мили, сушили і мололи невеликими партіями. Тобто борошно завжди було свіже, живе.

На сьогодні перед помелом ніхто зерно не миє, як то було у давнину. Для того щоб знищити плісняву, грибки та кліщів, які живуть на зерні, його обробляють токсичним газом бромметилом. У гризунів цей газ руйнує клітини мозку, нирки, призводить до мутацій. Про вплив бромметилу на людський організм ніхто не каже.

Раніше хліб замішували на заквасці із пророщеного жита, хмілю, солоду. Це був здоровий корисний хліб, який міг зберігатися місяць і навіть більше.

У роки Другой світової війни в умовах браку продовольства з’явилися ерзац-продукти, зокрема ерзац-хліб.

Батьківщиною ерзаців стала Німеччина. У 1856 році відомий хімік Юстус фон Лібіх винайшов «м’ясний» екстракт, в якому м’ясом тільки пахло. Це було початком бульйонних кубиків, які пізніше ще «збагатили» глютаматом натрію.

Саме німці налагодили виробництво неповноцінних продуктів промисловим способом за допомогою замінників.

Ерзац-хліб почали виготовляти швидко і у великих обсягах. Тісто замішували з борошна різних видів культур, в тому числі крохмалю з додаванням термофільних дріжджів.

Термофільні дріжджі – це живі організми, що були створені в лабораторіях Третього Рейху. Вони можуть жити в борошні, цукрі, картоплі, тощо. Під час термічного впливу пекарські дріжджі переходять у форму спор. В свою чергу спори витримують температуру навіть у 500 С.

Хліб виготовлений на таких дріжджах псується дуже швидко, тому що спори починають проростати і розмножуватися. Потрапляючи в організм людини, спори термофільних дріжджів долають захисні бар’єри шлункового соку і потрапляють у кишківник. Там вони витісняють корисні мікроорганізми, спричинюючи тривалий дисбактеріоз.

Не лише дріжджі сприяють дисбактеріозу, але й глютен – рослинний білок, «клейковина». Великий вміст глютену робить випічку красивою та смачною, глютен також додають до молочних та ковбасних виробів, напівфабрикатів та консервів. Клейковина не розчиняється у воді і при надмірному споживанні нашаровується на стінках кишківника, знижуючи ефективність його роботи, призводить до порушень білкового та жирового обміну, активно підтримує захворювання шкіри, впливає на розлади репродуктивної системи.

За статистикою дисбактеріозом страждають 95% населення земної кулі. Дисбактеріоз хворобою не вважають, проте це стан, на тлі якого пишним цвітом і розпускаються різні хвороби, в тому числі рак.

Заміна природніх продуктів штучними та напівштучними, позначилася на стані здоров’я та довголіття багатьох націй.

Ерзаци мали б стати тимчасовим явищем, що допомогло б пережити тяжкі часи. Проте псевдо хліб, ковбаса, молочні та інші продукти досі в широкому асортименті у нашому вжитку.

Що робити для виживання в умовах, що скалися у сучасному світі?

Говорячи про харчування, зокрема хліб, необхідно значно зменшити його споживання і надати перевагу бездріжджвому цільнозерновому хлібу та хлібцям.

Окрім дріжджів є інші надзвичайно небезпечні продукти, які відіграють ключову роль в епідемії онкологічних захворювань у всьому світі. Наприклад, цукор є продуктом, який слід усвідомити, як зброю масового винищення людства. Про небезпеку цукру наш наступний матеріал на сайті camelyn.com.ua

Як правило, чим простіша їжа, тим вона корисніша. Уникайте багатокомпонентних страв та контролюйте об’єм порції.

Перемагайте хвороби, піклуйтеся про здоров’я сім’ї!

Джерело